Агресивність дитини може мати різні причини і далеко не завжди вдається зрозуміти, чого їй не вистачає, щоб впоратися з власними емоціями. Іноді буває не достатньо самоконтролю або навички справлятися з почуттям гніву. Фахівці ж стверджують, що подібні навички занадто складні для освоєння дитиною, так як вони масштабні і комплексні, тому їх необхідно прищеплювати поступово, крок за кроком.

На перший погляд може здатися, що у всіх дітей однакові проблеми, пов'язані з агресивною поведінкою з оточуючими. Після більш детального розгляду кожного окремого випадку можна зрозуміти, що кожній дитині не вистачає якогось певного навику для нормальної комунікації в суспільстві. Всього слід виділити три головних причини агресивної поведінки дітей.

1. Агресивність проявляється тоді, коли дитина не може спокійно сприймати присутність інших дітей поруч із собою. У такій ситуації йому здається, що вони зазіхають на її територію, тому вона починає захищатися жорстокими способами. Дитині необхідно пояснити, що цілком нормально, коли інші діти грають поруч з нею, і вони зовсім не прагнуть позбавити її особистого простору.

2. Всі діти не люблять, коли їх дражнять або спеціально дратують, тому цілком ймовірно, що кривдник, у відповідь на свою поведінку, отримує агресивну реакцію. У такому положенні дитині необхідно звернутися за допомогою до викладача, а не розбиратися з проблемою за допомогою кулаків. Батьки повинні навчити малюка ввічливо і стримано реагувати на образливі слова інших дітей, і не сприймати їх серйозно.

3. У рідкісних випадках дитина починає агресивно поводитися, коли не вдається отримати бажане, наприклад, подряпати того, хто відмовив у проханні. Це пояснюється тим, що вона не вміє конструктивно переносити відмови і розчарування, коли щось не складається. Розбещену дитину, яка до того ж любить піднімати руку, важко перевиховати, але змусити дотримуватися певних правил поведінки все-таки варто.

Робити висновки про те, чого потребує дитина, яка проявляє агресивність, слід тільки розібравшись у причинах її вчинків. Коли стає відомо, якого саме навику не вистачає, батьки можуть легко впоратися з поведінкою малюка і допомогти йому контролювати свій гнів. Психологи стверджують, що діти не можуть бути жорстокими, до такої поведінки їх змушує невміння конструктивно вести себе в конфліктних ситуаціях. Цьому і повинні їх навчити дорослі.