Слово вчителя Сьогодні ми зібралися познайомитися один з одним і показати, чого ми вже навчились. 1-й учень. Кудись побігло літечко Чи в вирій попливло. Давно зібрали житечко Й тепла як не було.
2-й учень. У небі стало тихо, Пташок уже нема. Звірятам не до сміху, Бо прийде в край зима.
3-й учень. То сонце ще сміється, То вітер налетить. А жовтий лист зірветься Та й в небі полетить.
4-й учень. Усюди так красиво — Все золотом блищить! Це осінь пустотлива Дарує дивну мить.
5-й учень. Осінь у танці із пензлем кружля, Старанно фарбує листочки. У чорні хустки прибирає поля, Ліси — в золотисті сорочки.
6-й учень. Білим туманом сповила долину, Багрянцем покрила у лузі калину. Добра понаносила повні двори, Комори, засіки і погреби.
Кружляє лист осінній, В природі карнавал, І ми запрошуємо всіх На наш осінній бал! Осінь захоплює, осінь вражає Дивом-красою і барвами квіт. То вона щедре тепло посилає, То умивається дощиком світ. Коли вона загляне в сад - Наллється соком виноград, І гарні яблука ренет Солодкі стануть наче мед. Коли огляне баштани - Надмуться гордо кавуни. І запишається в хустках Товста капуста на грядках. Як помандрує по гаях З чарівним пензлем у руках - Все розмалює на путі, Берези стануть золоті! І ми її уклінно просим: -Заходь у гості, щедра осінь! Звучить музика, заходить Осінь — дівчинка у жовтаму вбранні, на голові вінок із листя, ягід горобини та калини, на шиї червоне намисто. Осінь. Добрий день, мої шановні Діти, пані та панове. Нині знов із вами я. Осінь — ось моє ім’я. По землі простую швидко, Кольори міняю, І тепер на поле рідко Сонце заглядає, Щоб земля могла спочити І набратись сили, Бо ж вона пшеницю й жито Для людей зростила, Фруктів, овочів багато — Усього доволі! А тепер спочинок — свято — Буде в вашій школі. Учитель. Ми раді тобі, чарівна красуне, будь по¬чесною гостею на нашому святі.
| 