Понеділок
23.10.2017
07:06
Форма входу
Категорії розділу
Мої файли [0]
Презентації [3]
Результати навчально-виховної роботи
Виховні заходи [6]
Календарні плани [15]
Тематично-календарне планування навчального матеріалу у 1-4 класах
ДОКУМЕНТАЦІЯ [9]
Нормативно-правові документи, які використовуються вчителем під час роботи
Конспекти уроків [0]
Дидактичні матеріали [7]
Карти, таблиці, набори карток з текстом, цифрами або малюнками, реактиви, рослини тощо, які роздаються учням для самостійної роботи в класі і вдома або демонструються вчителем перед усім класом.
Наочність [0]
Контрольні та самостійні роботи [0]
Все для батьків [3]
Батьківський комітет, побажання, пропозиці.
Батьківські збори [0]
Тематика та матеріали для проведення батьківських зборів
Майбутній першокласник [2]
Пам'ятки, поради для батьків майбутніх першокласників та для всіх, хто цікавиться питаннями навчання та виховання дітей шестирічного віку
Пошук
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Cайт вчителя початкових класів Ковалюк-Цецури О. О.
Головна » Файли » ДОКУМЕНТАЦІЯ

Методичний коментар щодо поурочних та календарних планів
09.03.2015, 17:25

2.  Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 р. «Про затвердження Інструкції з ведення ділової документації у загальноосвітніх навчальних закладах I - III ступенів.»:
«На основі календарних вчителі розробляють поурочні плани, структура і форма яких визначається ними самостійно. 
Поурочний план може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо.»
Вчитель має право самостійно визначати структуру, форму та спосіб оформлення поурочних планів.

3. Відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 297 від 17 травня 2005р. «Про подолання проявів бюрократизму в освіті»
«- розробка планів проведення навчальних занять є компетенцією педагога, який і визначає їх структуру і форму;»
Вчитель має право самостійно вибрати термін  і форму зберігання поурочних планів (урок, тема, місяць, семестр, навчальний рік).
Досвідчені педагоги, які мають достатній досвід педагогічної роботи, вищу категорію, педагогічні звання, якісні показники в навчально-виховному процесі, методичні наробки з дозволу шкільної адміністрації (наказ або питання на педагогічній раді) можуть користатися поурочними планами, складеними за попередні роки (за умовою, що використовуються незмінні навчальні програми та підручники, вносячи в разі потреби відповідні доповнення і корективи.
Рекомендуємо враховувати: 
- у поурочному плані об’єктивно виправданими елементами є дата, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча), обладнання уроку. В ньому відображаються основні питання змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти навчального процесу, які істотно впливають на досягнення мети уроку;
                  - структура поурочного плану залежить від типу уроку (урок засвоєння, нових знань,  узагальнення і систематизація і інші);
- поурочні плани з предмету «Фізична культура» розробляються на урок або систему уроків;
При розробці поурочних планів необхідно врахувати окремі аспекти:
Початок конспекту оформляється за загальною схемою. Спочатку  зазначаються: 
тема, мета заняття, його тип, методи і прийоми проведення, засоби наочності й технічні засоби навчання, використана в процесі підготовки до заняття література.
Дидактична мета визначається, виходячи зі змісту матеріалу програми, вона вказує на результат, який передбачається досягнути.
Доцільно виділити навчальні завдання, які визначають формування умінь і навичок: виконувати конкретну операцію, дію; відрізняти правильне виконання дії, якою необхідно оволодіти, від неправильного; визначати, пояснювати, обґрунтовувати характерні ознаки, принципи правильного виконання дії.
У конспекті слід вказати: 
    розвивальну та виховну функції навчання, а також якими логічними операціями та прийомами розумової діяльності оволодіють учні;
     які почуття пробуджуються у процесі навчання (подиву, зацікавленості, успіху, гордості, співпричетності, відповідальності та ін.);
     які цінності для себе відкривають, усвідомлюють учні;
     які уміння соціальної поведінки формуються на занятті.
    У конспекті орієнтовно виділяють такі головні етапи навчального заняття:
     актуалізація опорних знань і чуттєвого досвіду школярів;
    розкриття значущості теми та мотивація пізнавальної діяльності учнів;
    формування системи знань, умінь, навичок учнів;
    закріплення, застосування знань, умінь, навичок у різноманітних ситуаціях;
    домашнє завдання на наступний урок чи інше заняття;
    підведення підсумків обговорення досягнутих результатів, вражень, думок.
Послідовність етапів заняття може бути різною (залежно від його типу).
Молоді вчителі та малодосвідчені вчителі у конспекті зазначають:
• способи, прийоми актуалізації опорних знань (основних понять, визначень, висновків, формул, які учні засвоїли раніше і застосовують у практичній діяльності), необхідних для сприймання учнями нового змісту;
• способи актуалізації позапрограмних знань школярів (знань, набутих з різних джерел інформації, що стали частиною життєвого досвіду); налагодження зв’язку з пройденим матеріалом; поглиблення понять, засвоєних на минулому занятті; форми регулювання роботи класу, отримання зворотного зв’язку (питання, короткі самостійні повідомлення учнів (бажано вказати прізвища учнів, які будуть залучені до різних видів роботи), індивідуальні завдання, практичні та лабораторні роботи, демонстрація дослідів діючих моделей).
На етапі мотивації пізнавальної діяльності школярів слід визначити способи постановки мети, розкриття особистісної значущості теми для учнів, пробудження у них інтересу до певного змісту, роботи на занятті, створення емоційного настрою класу, тобто здійснення психологічної підготовки школярів до сприймання нового матеріалу. З цією метою, залежно від рівня готовності класу, змісту теми, можна використати незвичайний, навіть парадоксальний матеріал, проблемну ситуацію, аналогію, несподіване порівняння, ілюстрації, наочні посібники, технічні засоби. Можна стисло описати бесіду, діалог чи дискусію, в процесі яких учні висловлюють міркування щодо теми, очікування, уявлення.
Після підготовчого етапу в конспекті описують зміст активного навчання шляхом взаємодії вчителя та учнів:
     виділяють логічно пов’язані етапи організації спільної навчально-пізнавальної діяльності вчителя таучнів;
     зазначають нові факти, положення, уміння та навички, якими повинні оволодіти школярі; описують характер організації діяльності учнів, способи співпраці учителя та школярів, застосування методів і прийомів, що забезпечують продуктивне оволодіння матеріалом певним контингентом учнів, форми їхньої навчальної діяльності й міжособистісної взаємодії;
    формулюють різні типи питань, способи стимулювання класу до розв’язання різних типів завдань;
    накреслюють способи перевірки рівня розуміння, осмислення учнями знань, володіння уміннями й навичками, оцінювання досягнутих результатів;
    зазначають прізвища учнів, які будуть залучені до конкретного виду роботи із врахуванням їхніх індивідуальних особливостей.
Завершальний етап уроку передбачає відпрацювання; вдосконалення; застосування знань, умінь і навичок учнів, оцінення рівня їх сформованості.
У конспекті також зазначають форми (колективні, групові, індивідуальні) і способи застосування знань у стандартних і змінених умовах (мозкова атака, діалог, дискусії, виконання різноманітних завдань, вправ, лабораторних, практичних робіт); способи мотивації діяльності школярів, організації зворотного зв’язку на певному етапі.
У процесі планування уроку залежно від мети взаємодії вчителя та учнів на певному етапі заняття виділяють також способи, прийоми реалізації виховних можливостей навчання (зміст активних методів навчання, форми організації навчальної діяльності, взаємин учителя і учнів та інших стимулів). 
Доцільно в конспекті після кожного етапу заняття передбачити висновок, забезпечити їх взаємозв’язок.
Завершається підготовка до навчального заняття визначенням домашнього завдання на наступний раз.
 У конспекті вказується тема вивчення, підручник, де вона висвітлюється (автор, назва, рік видання, назва розділу, номери параграфів, сторінки), диференційовані (усні, письмові, теоретичні, практичні) завдання. У плані слід зазначити обсяг домашнього завдання, час його виконання учнем.
Наприкінці навчального заняття доцільно підвести загальний підсумок, зазначити способи залучення учнів до повідомлення власних вражень, міркувань щодо заняття.
 Вимоги до поурочних планів
* Чітко визначені тема, мета.
* Поурочний план може будуватись за логічною схемою побудови уроку (не обов’язково план уроку писати як конспект викладання нового матеріалу).
* План повинен демонструвати методи, форми, прийоми роботи з класом, спрямовані на досягнення мети.
* Чітко вказати форми і методи індивідуальної роботи з сильними і невстигаючими учнями.
* Особливу увагу при плануванні треба приділяти самостійній роботі учнів на уроці, самостійному пошуку знань (наше завдання не наповнювати учнів знаннями, а викликати інтерес до знань, навчити здобувати ці знання, творчо мислити).
* Повинні бути сформульовані питання, які пропонуються учням на різних етапах роботи на уроці.
* Поурочні плани повинні передбачати всі елементи структури обраного типу уроку (урок засвоєння нових знань; урок формувань умінь та навичок; урок засвоєння умінь та навичок; урок узагальнення і систематизації знань; урок перевірки знань, навичок і умінь; комбінований урок).
* Поурочні плани повинні бути охайно оформлені у зошитах або на окремих аркушах.
Зошити слід обов’язково підписувати (предмет, клас, учитель). Бажано, щоб були поля, а після поурочного плану – вільне місце, де можна робити примітки, зауваження по ходу уроку.

 

 

Категорія: ДОКУМЕНТАЦІЯ | Додав: Гречанка | Теги: календарних планів, поурочних, школа, Методичний, Освіта, щодо, коментар, досвідчений педагог, молодий вчитель
Переглядів: 611 | Завантажень: 0 | Рейтинг: 5.0/4
Всього коментарів: 0
avatar